Статтю присвячено неотомістичній філософії на матеріалі робіт представника аристотелічного неотомізму Шарля де Конінка, а також його вченню про розмежування наук з урахуванням підходу св. Томи Аквінського щодо розподілу дисциплін на підставі абстрагування від матерії як основного принципу нумеричної індивідуації тілесного сущого та з точки зору мінливості тілесного сущого. Чарльз Де Конінк зініціював новий неотомістичний рух, який представляли школи Лаваль (Квебек, Канада) і Рівер-Форест (Чикаго, США). Автор статті ставить задачу продемонструвати тісні зв'язки між середньовічною та сучасною філософіями в рамках томізму, а також роз'яснити ідеї де Конінка щодо диференціації наукових дисциплін, які базуються на вченні Аквінського. Методом порівняння було доведено, що де Конінк використовує такі ж аргументи для пояснення відмінності між математикою, метафізикою та природознавством, як і Тома Аквінський у XIII столітті. Виявлено, що головне протиріччя між двома підходами мислителів полягає в тому, що у Томи Аквінського ці три дисципліни представлені в ієрархії, де метафізика є найвищою. Ш. де Конінк, натомість, розглядає метафізику як менш надійне знання, а використовує фізику. У статті роз'яснюється підхід Ш. де Конінка щодо поняття абстракції матерії, який, на думку автора є найважливішою причиною для розуміння єдності та поділу наук. Автор статті висновує, що головною метою Ш. де Конінка було повернути філософію природи до науки й довести, що розвиток реального знання не можливий тільки на підставі експериментів і контингентних даних матеріальної світової колекції. Такий підхід залишався незмінним для всього аристотелевого неотомізму, так само, як ідея, що природні науки перевершують метафізику, особливо в порядку отримання знань. Вчення де Конінка стало досить впливовим серед його учнів і дуже корисним для католицької філософії Північної Америки.

The article is dedicated to the ideas of aristotelian neothomism representative Charles De Koninck, who was well-known philosopher and theoretician of science in neothomostic philosophical circles but ideas of who are still not examined enough. Charles De Koninck has initiated the whole new neothomistic movement, which was represented by Laval (Quebec, Canada) and River Forest (Chicago, the USA) schools. The article is aimed to demonstrate the tight connections between medieval and modern philosophies in the frame of Thomism, as well as to clarify the ideas of De Koninck in respect to differentiation of scientific disciplines on the basis of Aquinas teaching. By means of method of comparison, it was proved, that De Koninck uses the same arguments in respect to the difference between math, metaphysics and natural science, as Aquinas used in his 13th century. Still, the main contradiction between two approaches appears to be in the fact, that in Aquinas these three disciplines are represented in hierarchy, where metaphysics is a supreme, and still they are separated. At the same time, De Koninck neglects metaphysics as the less dependable knowledge, but uses physics instead. The article clarifies the approach of De Koninck regarding the notion abstraction of matter which appears to be the most significant reason of understanding both: unity and separation of sciences. The main purpose of De Koninck was to return philosophy (philosophy of nature in particular) into the science and to prove that no real knowledge can be possible only through experiments and contingent data of material world collection. This approach remained unchanged for the whole further aristotelian neothomism, as well as an idea that natural sciences are superior to metaphysics, specifically in order of obtaining knowledge. De Koninck's teaching became quite influential among his student and highly beneficial to Catholic philosophy of the North America.

Оригінал запису за посиланням

https://kubg.libs.net.ua/kubg_recs/0000083309.txt