Важливим фактором ефективного функціонування сучасної людини є її долученість до цифрового середовища. Особливо цінним у наш час є здатність до творчості та самовираження і в умовах карантинних обмежень викликаних COVID-19 застосування цифрових технологій у цьому процесі займає велике значення у житті суспільства. У статті аналізуються різні точки зору щодо питання цифровізації суспільних відносин і місці людини у цьому процесі. Крім того, автор розкривають суть визначення цифрова творчість через аналіз визначень «творчість» та «цифрове середовище». Визначення «творчість» розглядається у такій комбінації напрямків застосування: творчість як новаторство, творчість як процес, творчість як здатність, творчість як етапи мислення, творчість як результат діяльності. Автори зазначають, що цифровий простір формується з технічного боку (комп'ютерні технології) та взаємодії з нею людини - як творця цього простору, так і його мешканця. У дослідженні зазначається, що на даний момент місце креативної людини в творчості цифрового середовища можна представити у вигляді двох полюсів і спектру варіантів між ними: перший полюс - заперечення цифрових технологій для своєї творчості, відданість традиційним матеріалам і технікам, або блокування креативності; другий полюс - трансгуманізм для творчих процесів - готовність і прагнення злитися з цифровими технологіями, щоб мати можливість в повному обсязі користуватися нововведеннями, посиливши свої можливості (фізичні, психічні, інтелектуальні тощо) за рахунок біотехнологій і інтерфейсів. Між цими двома полюсами знаходиться велика кількість варіантів - застосування комп'ютерних технологій в супутньому творчості процесі (комунікації, публікації, обладнання); примітивні програми для дозвільної самореалізації (у будь-якого школяра в телефоні); доповнення традиційних сфер мистецтва та творчості новими цифровими можливостями (комп'ютерна графіка, програми для створення і аранжування музики, віртуальні фони, меппінг і сценарії освітлення в театрі і танці); взаємодія цифрового і фізичного простору (доповнена реальність, архітектурний меппінг); віртуальна реальність як альтернатива або аналог фізичної, або як відображення чиєїсь психічної і образної реальності; неінвазивні нейроінтерфейси. Визначено, що одним з найперспективніших напрямів реалізації творчість у цифровому просторі є освітня діяльність. Автори зазначають, що одним з найбільш дієвих засобів реалізації творчості у цифровому просторі є проектна діяльність. Важливо відзначити, що ця діяльність має мати варіативний характер та залучати різні цифрові засоби та технології.

Оригінал запису за посиланням

https://kubg.libs.net.ua/kubg_recs/0000081398.txt