Creativity in digital environment. Possibilities of application in the educational space = Творчість в цифровому просторі. Можливості застосування в освітньому просторі /
Nalyvaiko, O.,
Creativity in digital environment. Possibilities of application in the educational space = Творчість в цифровому просторі. Можливості застосування в освітньому просторі / O. Nalyvaiko, O. Ronzhes
Важливим фактором ефективного функціонування сучасної людини є її долученість до цифрового середовища. Особливо цінним у наш час є здатність до творчості та самовираження і в умовах карантинних обмежень викликаних COVID-19 застосування цифрових технологій у цьому процесі займає велике значення у житті суспільства. У статті аналізуються різні точки зору щодо питання цифровізації суспільних відносин і місці людини у цьому процесі. Крім того, автор розкривають суть визначення цифрова творчість через аналіз визначень «творчість» та «цифрове середовище». Визначення «творчість» розглядається у такій комбінації напрямків застосування: творчість як новаторство, творчість як процес, творчість як здатність, творчість як етапи мислення, творчість як результат діяльності. Автори зазначають, що цифровий простір формується з технічного боку (комп'ютерні технології) та взаємодії з нею людини - як творця цього простору, так і його мешканця. У дослідженні зазначається, що на даний момент місце креативної людини в творчості цифрового середовища можна представити у вигляді двох полюсів і спектру варіантів між ними: перший полюс - заперечення цифрових технологій для своєї творчості, відданість традиційним матеріалам і технікам, або блокування креативності; другий полюс - трансгуманізм для творчих процесів - готовність і прагнення злитися з цифровими технологіями, щоб мати можливість в повному обсязі користуватися нововведеннями, посиливши свої можливості (фізичні, психічні, інтелектуальні тощо) за рахунок біотехнологій і інтерфейсів. Між цими двома полюсами знаходиться велика кількість варіантів - застосування комп'ютерних технологій в супутньому творчості процесі (комунікації, публікації, обладнання); примітивні програми для дозвільної самореалізації (у будь-якого школяра в телефоні); доповнення традиційних сфер мистецтва та творчості новими цифровими можливостями (комп'ютерна графіка, програми для створення і аранжування музики, віртуальні фони, меппінг і сценарії освітлення в театрі і танці); взаємодія цифрового і фізичного простору (доповнена реальність, архітектурний меппінг); віртуальна реальність як альтернатива або аналог фізичної, або як відображення чиєїсь психічної і образної реальності; неінвазивні нейроінтерфейси. Визначено, що одним з найперспективніших напрямів реалізації творчість у цифровому просторі є освітня діяльність. Автори зазначають, що одним з найбільш дієвих засобів реалізації творчості у цифровому просторі є проектна діяльність. Важливо відзначити, що ця діяльність має мати варіативний характер та залучати різні цифрові засоби та технології.
гаджети освіта проектні технології творчість цифрове середовище
Creativity in digital environment. Possibilities of application in the educational space = Творчість в цифровому просторі. Можливості застосування в освітньому просторі / O. Nalyvaiko, O. Ronzhes
Важливим фактором ефективного функціонування сучасної людини є її долученість до цифрового середовища. Особливо цінним у наш час є здатність до творчості та самовираження і в умовах карантинних обмежень викликаних COVID-19 застосування цифрових технологій у цьому процесі займає велике значення у житті суспільства. У статті аналізуються різні точки зору щодо питання цифровізації суспільних відносин і місці людини у цьому процесі. Крім того, автор розкривають суть визначення цифрова творчість через аналіз визначень «творчість» та «цифрове середовище». Визначення «творчість» розглядається у такій комбінації напрямків застосування: творчість як новаторство, творчість як процес, творчість як здатність, творчість як етапи мислення, творчість як результат діяльності. Автори зазначають, що цифровий простір формується з технічного боку (комп'ютерні технології) та взаємодії з нею людини - як творця цього простору, так і його мешканця. У дослідженні зазначається, що на даний момент місце креативної людини в творчості цифрового середовища можна представити у вигляді двох полюсів і спектру варіантів між ними: перший полюс - заперечення цифрових технологій для своєї творчості, відданість традиційним матеріалам і технікам, або блокування креативності; другий полюс - трансгуманізм для творчих процесів - готовність і прагнення злитися з цифровими технологіями, щоб мати можливість в повному обсязі користуватися нововведеннями, посиливши свої можливості (фізичні, психічні, інтелектуальні тощо) за рахунок біотехнологій і інтерфейсів. Між цими двома полюсами знаходиться велика кількість варіантів - застосування комп'ютерних технологій в супутньому творчості процесі (комунікації, публікації, обладнання); примітивні програми для дозвільної самореалізації (у будь-якого школяра в телефоні); доповнення традиційних сфер мистецтва та творчості новими цифровими можливостями (комп'ютерна графіка, програми для створення і аранжування музики, віртуальні фони, меппінг і сценарії освітлення в театрі і танці); взаємодія цифрового і фізичного простору (доповнена реальність, архітектурний меппінг); віртуальна реальність як альтернатива або аналог фізичної, або як відображення чиєїсь психічної і образної реальності; неінвазивні нейроінтерфейси. Визначено, що одним з найперспективніших напрямів реалізації творчість у цифровому просторі є освітня діяльність. Автори зазначають, що одним з найбільш дієвих засобів реалізації творчості у цифровому просторі є проектна діяльність. Важливо відзначити, що ця діяльність має мати варіативний характер та залучати різні цифрові засоби та технології.
гаджети освіта проектні технології творчість цифрове середовище