У статті проведено ґрунтовний аналіз взаємозв'язку та відмінностей між поняттями дискурсу, тексту та гіпертексту, з особливою увагою до їхньої ролі в сучасному науковому та інформаційному середовищі. Автори досліджують, як ці концепти формують сучасні комунікативні практики, адаптуючись до змін у цифровій комунікації. Дискурс розглядається як широка комунікативна структура, що охоплює не лише конкретний текст, а й соціальні, культурні та когнітивні аспекти комунікації. Текст визначається як матеріалізована, лінійна реалізація дискурсу, яка надає певну форму його втіленню, роблячи його доступним для сприйняття та інтерпретації. У свою чергу, гіпертекст розглядається як новітня форма текстуальності, що з'явилася в цифрову епоху. Він характеризується нелінійною структурою, що дозволяє користувачам взаємодіяти з інформацією через інтерактивні елементи, такі як посилання, мультимедійний контент та інші цифрові інструменти. Це дає можливість користувачам більш вільно пересуватися між різними фрагментами тексту, що відкриває нові перспективи для комунікації та поширення інформації. Дослідження показує, як кожен із цих елементів взаємодіє між собою у різних комунікативних контекстах, особливо в умовах цифрових медіа, які впливають на сучасні способи сприйняття та передачі інформації. Автори аналізують зміни, що відбуваються у комунікативному просторі, коли аудиторія має змогу не лише читати, але й активно взаємодіяти з контентом. Це стає особливо важливим у цифрову епоху, коли гіпертекст, як форма текстуальності, переосмислює традиційне поняття лінійного тексту. Важливим аспектом статті є вивчення когнітивних, структурних і прагматичних аспектів дискурсу, тексту та гіпертексту. Дослідження розкриває, як когнітивні процеси змінюються в умовах різних медіа і як ці зміни впливають на спосіб формування смислів та інтерпретації інформації. Автори розглядають, як прагматичні стратегії комунікації змінюються залежно від того, у якому медіаконтексті функціонує дискурс. Наприклад, у цифровому середовищі користувачі не лише споживають контент, але й активно беруть участь у його створенні, що змінює саму природу комунікації. Крім того, стаття досліджує вплив гіпертексту на сучасну аудиторію. Цифрові медіа створюють нові можливості для взаємодії між користувачами і текстом. Це призводить до появи нових форм взаємодії, де аудиторія стає не просто пасивним споживачем, але й активним учасником процесу створення смислів. Гіпертекстова структура дозволяє користувачам вільно переміщатися між різними частинами тексту, що змінює традиційні уявлення про читання та сприйняття інформації. У висновках статті наголошується, що дискурс, текст та гіпертекст мають тісний взаємозв'язок, але кожен з них відіграє свою унікальну роль у сучасній комунікації. Гіпертекст, як нова форма текстуальності, пропонує нові способи взаємодії з інформацією, які стають можливими завдяки цифровим технологіям. Це дослідження допомагає глибше зрозуміти, як ці елементи впливають на сучасну комунікацію та які виклики і можливості виникають у процесі адаптації до цифрової епохи.

This article offers a comprehensive analytical exploration of the interrelation and differentiation between the concepts of discourse, text, and hypertext, with a specific focus on their significance in the modern academic and informational landscape. The authors investigate how these concepts shape contemporary communicative practices, particularly in response to the ongoing digital transformation of communication methods. Discourse is conceptualized as a broad communicative structure that extends beyond individual texts to encompass the social, cultural, and cognitive dimensions of communication. In contrast, text is defined as the materialised, linear manifestation of discourse, providing a concrete form through which discourse is realised and made accessible for interpretation. Hypertext, as a relatively new form of textuality emerging from the digital age, is characterised by its non-linear structure, enabling users to interact with information through interactive elements such as hyperlinks, multimedia content, and other digital tools. This allows users to navigate more freely between different segments of text, presenting new possibilities for communication and the dissemination of knowledge. The study reveals how each of these elements interacts with one another across various communicative contexts, particularly within digital media environments that significantly influence contemporary modes of information perception and transmission. The authors analyse the shifts occurring in the communicative space as audiences are increasingly empowered to engage with content actively, rather than passively consuming it. This is particularly relevant in the digital era, where hypertext as a form of textuality challenges the traditional notion of linear text. A key aspect of the article is its examination of the cognitive, structural, and pragmatic dimensions of discourse, text, and hypertext. The research sheds light on how cognitive processes evolve across different media environments and how these changes influence the ways meanings are constructed and information is interpreted. The authors explore how communicative strategies adapt pragmatically depending on the media context in which discourse operates. For example, within digital environments, users not only consume content but also participate in its creation, altering the very nature of communication itself. Furthermore, the article delves into the impact of hypertext on modern audiences. Digital media create new opportunities for interaction between users and texts, leading to the development of new forms of engagement where audiences become active participants in meaning-making. Hypertextual structures allow users to move freely between different sections of the text, challenging traditional conceptions of reading and information processing. In the article's conclusions, the author emphasise that discourse, text, and hypertext are closely interrelated, yet each plays a distinct role in contemporary communication. Hypertext, as a new form of textuality, offers novel ways of interacting with information, made possible by digital technologies. This research contributes to a deeper understanding of how these elements shape modern communication and what challenges and opportunities arise as they adapt to the digital age. This analysis, therefore, highlights the transformative potential of hypertext in shaping the ways audiences engage with content. In traditional media, text was often seen as a static form of information delivery, while in digital environments, hypertext allows for a more dynamic interaction between the user and the content. As users navigate between various nodes of information, they contribute to the creation of meaning, shifting from passive readers to active participants in the communication process. Hypertext thus plays a crucial role in the evolution of communication practices in digital media, offering new tools for information dissemination and interaction. Finally, the article underscores the importance of understanding these evolving communicative dynamics in the context of digital media's growing influence. As the volume of digital content expands and becomes increasingly complex, so too does the role of hypertext in structuring how we interact with, process, and interpret information. By exploring these shifts, the research provides valuable insights into the cognitive and pragmatic changes brought about by digital technologies and their implications for communication in the modern era. In sum, this research offers a nuanced perspective on the interplay between discourse, text, and hypertext, underscoring their relevance in shaping the landscape of modern communication. Through a detailed examination of their distinct yet interconnected roles, the study contributes to ongoing discussions in linguistics and communication studies about the evolution of textuality and the profound changes introduced by the digital age. The findings provide a framework for further exploration of how these elements not only facilitate information dissemination but also influence audience engagement in a rapidly digitising world

Оригінал запису за посиланням

https://kubg.libs.net.ua/kubg_recs/0000088808.txt