Широке поширення безпроводових технологій призводить до постійно зростання кількості користувачів і постійно функціонуючих пристроїв. Але зростання кількості безпроводових користувачів в обмеженому просторі і обмеженому частотному діапазоні призводить до зростання їх взаємного впливу, що в кінцевому підсумку негативно позначається на пропускній спроможності безпроводових каналів і навіть на працездатності системи в цілому. У статті наведено статистику і тенденції поширення безпроводових мереж систем стандарту IEEE 802.11, а також проаналізовано основні проблеми, що виникають в ході розширення їх використання. Обґрунтування і вибір шляхів подолання цих труднощів багато в чому залежить від об'єктивного контролю параметрів випромінювання точок доступу і абонентських коштів в конкретній обстановці. Наведено огляд штатних засобів контролю, передбачених розробниками обладнання, і запропоновані авторські варіанти експериментальних вимірювальних комплексів, що дозволяють контролювати сигнальні та інформаційні параметри систем Wi-Fi. Представлені отримані з використанням зазначених коштів експериментальні результати оцінки підвищення доступності та пропускної здатності на основі застосування прискорюючої металопластинчастої лінзи як додаткового автономного елементу для фокусування поля в тому числі і для систем MIMO, впливу прискорюючої металопластинчастої лінзи на просторовий розподіл поля, на спектральну структуру сигналу. Крім того, досліджувалися поляризаційні ефекти. Обговорюються можливі шляхи подальшого підвищення доступності, цілісності інформації та енергетичної ефективності систем безпроводового доступу. Автори пропонують більш прості і менш витратні варіанти підвищення спрямованості випромінювання на основі прискорюючої металопластинчастої лінзи, що випробувано експериментально, а також використання зонування простору на шляху ЕОМ.

Оригінал запису за посиланням

https://kubg.libs.net.ua/kubg_recs/0000083560.txt