У статті порушено проблему естетичного поцінування прози кінця 20-30-х років ХХ ст. Пропонована студія є спробою актуалізувати дослідження епіки Якова Качури відповідно до теоретико-методологічних пошуків сучасної гуманітаристики. Розглянуто специфіку психологізму в малій прозі Якова Качури. Акцентовано, що відтворення внутрішнього світу персонажів, моделювання характерів відбувається через комбіноване застосування основних форм психологізму та притаманних їм засобів і художніх прийомів. Виявлено, що в творах Якова Качури соціально-політичні питання мають психологічний підтекст.

Оригінал запису за посиланням

https://kubg.libs.net.ua/kubg_recs/0000082698.txt