Актуальність дослідження зумовлена постіи ною трансформацією та оновленням диджитального середовища, невизначеністю категоріального апарату цифровоí журналістики та національними особливостями процесу творення онлаи нового журналістського дискурсу. Мета статті - визначити концептуальні особливості диджитальноí журналістики та виокремити комунікаціи ну специфіку зазначеного виду медіадіяльності. Базуючись на роботах R. Salaverrí a, пропонується розуміти під диджитальною журналістикою усю журналістику, яка здіи снюється за допомогою цифрових технологіи , є мінливою соціальною публіцистичною практикою, орієнтованою на гетерогенну масову аудиторію, представлену у певних, але одночасно мінливих жанрах та форматах. Таким чином дискусіи ні моменти щодо застосування до цього виду медіадіяльності термінів «кібержурналістика», «онлаи нова журналістика», «мультимедіи на журналістика», «обчислювальна журналістика», «алгоритмічна журналістика», «журналістика, керована даними» та ін. Головним методом дослідження обрано дискурснии аналіз, якии дозволив осягнути проблематику сучасного диджитального середовища, простежити генезу цифровоí журналістики, здіи снити типологічнии аналіз існуючоí системи цифрових медіа, визначити специфіку медіапродукту та особливості участі аудиторіí у процесі диджитального творення та споживання новинноí інформаціí . Новизна роботи полягає у спробі ввести у науковии дискурс системного визначення поняття «диджитальна журналістика», звернути увагу на такі í í особливості як невизначеність та мінливість, трансформація традиціи ного категоріального апарату, зміна ролеи та функціи учасників комунікативного процесу. У результаті дослідження з'ясовано суб'єктно-об'єктні та структурні характеристики сучасноí журналістики, визначено організаціи ні и технологічні трансформаціí цифрового медіавиробництва.

Оригінал запису за посиланням

https://kubg.libs.net.ua/kubg_recs/0000082894.txt