В рамках проєкту "Read Japan Project".

Кінокритик газети The Japan Times Марк Шиллінг пропонує погляд на японське кіно 1990-х років. Його книга, що охоплює десятиріччя з 1989 по 1999 рік, наповнена рецензіями, аналізами та інтерв'ю. Інтерпретаційні есе дають розуміння деяких проблем і тем і створюють послідовний контекст, на тлі якого інновації чітко проявляються. На його думку, японське кіно наприкінці минулого століття і, мабуть, у нинішньому столітті перебуває в періоді бродіння, порівняно з деякими попередніми періодами занепаду. Ряд незалежних секторів вважаються такими, що кидають виклик умовностям індустріального мейнстрімового японського кіно. Підтвердженням цієї тези є чотириста рецензій на різноманітні представницькі фільми та десяток профілів провідних продюсерів і режисерів. Шиллінг вважає, що нові незалежні музиканти відмовляються від формул, які характеризують більшість великих студійних випусків. Він також візуалізує, як вони досягають нових впливів, часто з інших медіа - телебачення, манги, музичних відео, комп'ютерних ігор. У Японії, як і в інших країнах, фільми все ще є засобом заробляння грошей, але Шиллінг вважає, що «довгострокове процвітання галузі залежить від розвитку відповідного людського капіталу». Тут він вказує, що це таке.

Оригінал запису за посиланням

https://kubg.libs.net.ua/kubg_recs/0000085463.txt