Статтю присвячено дослідженню виявів емоції подиву в сучасних англомовних поетичних текстах. Розвідка керується положенням про те, що емоції - психосоматичні процеси - знаходять вияв у художніх текстах (у тому числі й поетичних) у формі емотивів - мовних одиниць, що фіксують емоції і/ або почуття адресанта. Емоція подиву відрізняється від інших базових емоцій своєю амбівалентністю, а також специфічними передумовами виникнення. Оскільки подив виникає неочікувано, наукова розвідка ставить за мету виявити основні ситуації у контексті поетичних текстів, за яких з'являються емотиви подиву. Задля цього дослідження послуговується герменевтичною методикою аналізу емоційних ситуацій, а також елементами лінгвокогнітивного аналізу, що дає можливість розглянути загальні риси образних просторів поетичного тексту. Сам термін «емоційна ситуація» вживається на позначення обставин, за яких ліричний суб'єкт переживає почуття подиву. У результаті аналізу сучасних англомовних поетичних текстів виявлено декілька емоційних ситуацій, які зумовлюють появу емотивів подиву. Так, вони виникають на стику образних просторів: 1) сну і реальності; 2) реальності й фантазії; 3) очікування і їх справдження/не справдження; 4) двох контрастних ситуацій реальності. Такі образні простори можуть мати контрастні або комплементарні риси. Ефект ошуканого очікування, що виникає як результат взаємодії згаданих образних просторів, маркується вербально у вигляді емотивів подиву. Останні можуть виражатися на всіх рівнях мови: фонологічному, морфологічному, лексичному та синтаксичному. За характером вираження в тексті емотиви подиву поділяються на експліцитні (номінативи й дескриптиви) й імпліцитні (експресиви). Незалежно від типу всі вони є емерджентними образами (такими, що виникають у процесі творення текстосвіту).

Оригінал запису за посиланням

https://kubg.libs.net.ua/kubg_recs/0000081846.txt