Image from Google Jackets

Dystopian vision of 2052 in henley's "signature" = Жанрові особливості дистопії в драмі: 2052 рік очима Бет Хенлі / S. Popova, V. Bilokon

За: Інтелектуальна відповідальність: Вид матеріалу: Стаття, складова частинаСтаття, складова частинаISSN:
Тематика(и): Електронне місцезнаходження та доступ: Available additional physical forms: У: Studia Philologica : збірник наукових праць / Київський університет імені Бориса Грінченка 2021, Вип. 17 С. 86-91;Зведення: Подібно до творів сучасної масової літератури сучасна драма не стоїть осторонь від репрезентації дистопічних альтернативних світів. Науково-фантастичні та антиутопічні постановки набувають популярності на сцені, тому що медичні та технологічні прориви відбуваються так швидко в нашому сучасному житті, що людство не встигає усвідомити їх належним чином. Основні риси наукової фантастики в драматургії, а саме дистопії - наступні: фантастичні концепції, співзвучні сучасній наукової теорії; ілюзія автентичності за допомогою наукової методології; створення вигаданого світу на основі таких чинників і тенденцій, які мають широке суспільне значення. Метою даної статті є дослідження особливостей жанрового різновиду наукової фантастики дистопії на матеріалі драми Хенлі «Підпис» (1990). П'єса американської жінки-драматурга представляє світ, позбавлений значущого життя для своїх героїв, чиї фальшиві цінності доводять їх до тяжких наслідків (смерть, втрата коханого). Цей текст для постановки попереджає глядачів про знецінення людського життя на користь невловимого успіху. Голлівуд Хенлі у 2052 році - це дистопічний простір персонажів (брати Т-Торп, Л-Тіп, Графолог), які втратити здатність відчувати людські емоції та які розуміють свої невдачі й втрати, коли вже занадто пізно. Виняток становить лише жіночий персонаж з чоловічим ім'ям Вільям - безкорислива і не боїться труднощів. Фундаментальний для західної цивілізації феномен кохання спотворюється та ігнорується на користь миттєвого задоволення та пристрасті до слави. Як і інші письменники-фантасти, Хенлі пророкує масове відчуження людини в досить близькому до нас майбутньому. І все ж відкритий фінал в житті протагоніста дещо знижує жах дистопії - ймовірно, що після усвідомлення своїх помилок Босвелл знайде свою кохану і помириться з нею, хоча й на дуже короткий час. Драма Хенлі створює амбівалентне бачення майбутнього, пов'язане з питаннями кріоніки, клонування, глобальної цифровізації, всюдисущої евтаназії, захисту навколишнього середовища та фемінізму.
Мітки з цієї бібліотеки: Немає міток з цієї бібліотеки для цієї назви. Ввійдіть, щоб додавати мітки.
Оцінки зірочками
    Середня оцінка: 0.0 (0 голос.)
Немає реальних примірників для цього запису

Подібно до творів сучасної масової літератури сучасна драма не стоїть осторонь від репрезентації дистопічних альтернативних світів. Науково-фантастичні та антиутопічні постановки набувають популярності на сцені, тому що медичні та технологічні прориви відбуваються так швидко в нашому сучасному житті, що людство не встигає усвідомити їх належним чином. Основні риси наукової фантастики в драматургії, а саме дистопії - наступні: фантастичні концепції, співзвучні сучасній наукової теорії; ілюзія автентичності за допомогою наукової методології; створення вигаданого світу на основі таких чинників і тенденцій, які мають широке суспільне значення. Метою даної статті є дослідження особливостей жанрового різновиду наукової фантастики дистопії на матеріалі драми Хенлі «Підпис» (1990). П'єса американської жінки-драматурга представляє світ, позбавлений значущого життя для своїх героїв, чиї фальшиві цінності доводять їх до тяжких наслідків (смерть, втрата коханого). Цей текст для постановки попереджає глядачів про знецінення людського життя на користь невловимого успіху. Голлівуд Хенлі у 2052 році - це дистопічний простір персонажів (брати Т-Торп, Л-Тіп, Графолог), які втратити здатність відчувати людські емоції та які розуміють свої невдачі й втрати, коли вже занадто пізно. Виняток становить лише жіночий персонаж з чоловічим ім'ям Вільям - безкорислива і не боїться труднощів. Фундаментальний для західної цивілізації феномен кохання спотворюється та ігнорується на користь миттєвого задоволення та пристрасті до слави. Як і інші письменники-фантасти, Хенлі пророкує масове відчуження людини в досить близькому до нас майбутньому. І все ж відкритий фінал в житті протагоніста дещо знижує жах дистопії - ймовірно, що після усвідомлення своїх помилок Босвелл знайде свою кохану і помириться з нею, хоча й на дуже короткий час. Драма Хенлі створює амбівалентне бачення майбутнього, пов'язане з питаннями кріоніки, клонування, глобальної цифровізації, всюдисущої евтаназії, захисту навколишнього середовища та фемінізму.

Оригінал запису за посиланням

https://kubg.libs.net.ua/kubg_recs/0000081871.txt

Немає коментарів для цієї одиниці.

для можливості публікувати коментарі.