Яковлева, І.,

Гендерна психологія персонажів малої прози Бориса Грінченка (на матеріалі оповідання "Нелюб") / І. Яковлева

У статті здійснено аналіз гендерної психології персонажів малої прози Бориса Грінченка на матеріалі маловивченого раніше оповідання «Нелюб», останнє перевидання якого було здійснено майже сто років тому. Гендерний підхід використано з метою доповнення традиційної інтерпретації твору розкриттям інших рівнів його смислу. Вибір для аналізу саме оповідання «Нелюб» зумовлений потребою повернення цього твору в освітній (і загальний читацький) простір як незаслужено забутого твору високої художньої вартості. Встановлено, що в оповіданні «Нелюб» Б. Грінченка виражені важливість виконання першозначущих ролей захисника та берегині в сім'ї, розуміння складності процесу становлення цих образів-архетипів, а також саморозуміння себе подружжям в описаних соціальних умовах. Висунуто гіпотезу про частково автобіографічний характер твору, виражений в ідеологічному та художньому вимірах, оскільки оповідання хронологічно точно зображує подружню кризу трьох років та вказує на шляхи її розв'язання. Останнє непрямо підтверджується датою написання (1887 р.) та тим фактом, що в усі видання «Нелюб» було внесено обома Грінченками практично без змін (окрім, звичайно, правопису).





Борис Грінченко ґендер ґендерна інтерпретація ґендерна психологія персонажів мала проза Бориса Грінченка психоаналіз архетипи жіноче питання ґендерні дослідження