Графіті - це міжкультурне явище, яке поступово виходить за та подекуди стирає географічні і хронологічні межі, стаючи надзвичайно популярним серед художників, археологів, культурологів і навіть лінгвістів, завдяки різноманіттю своїх форм і безмежній свободі вираження. Незважаючи на суперечливий характер і неоднозначність поглядів на його значимість, анонімність і широка громадська доступність роблять графіті ефективним інструментом комунікації та надзвичайно цікавим об'єктом дослідження. Вуличні художники часто використовують антитезу для стислого і влучного вираження своїх поглядів на нагальні соціальні, політичні та екологічні проблеми. Стилістичне протиставлення допомагає їм отримати новий, ширший і часом парадоксальний погляд на фундаментальні явища, знаходячи точки різкого контрасту. Виконане дослідження було проведено з метою виявлення стилістичних особливостей сучасних англомовних графіті, а особливу увагу було приділено аналізу антитези. Висновки показують, що в основі проаналізованих прикладів антитези лежать переважно контекстуальні антоніми, що можна пояснити їх новизною, виразністю та надзвичайною полярністю. Проаналізовані приклади антитези можна поділити на експліцитні (протиставлення ідей подається у вербальній частині, у той час як невербальна слугує інструментом посилення ефекту) та імпліцитні (вербальна частина (текст) протиставляється невербальній (малюнку) і повне розуміння послання, закодованого в графіті, неможливо без ретельного вивчення обох частин). Антитеза потужний стилістичний прийом, який, часто задля підсилення естетичного ефекту, використовується у поєднанні з римою, алітерацію, стилістичним паралелізмом та обрамленням.

Graffiti is a cross-cultural phenomenon that transcends geographical and chronological boundaries, becoming extremely popular with artists, archaeologists, cultural anthropologists and even linguists due to the variety of forms it takes and limitless freedom of expression it offers. Despite the contradictory nature and mixed views on its value, the anonymous form and wide availability to the public make graffiti an effective communication tool and an exceptionally interesting research object. Artists often employ antithesis (stylistic opposition) that helps them gain a new, broader and at times paradoxical perspective on pressing social, political and environmental issues by finding the points of stark contrast. This study has been carried out to identify the stylistic peculiarities of modern English graffiti, focusing on the analysis of antithesis. The findings indicate that, in order to convey opposing ideas, artists tend to choose contextual antonyms over objectively contrasting pairs of root ones which can be explained by their novelty and extraordinary polarity. The study suggests that all the analysed cases of antithesis can be grouped into explicit (the juxtaposition of the ideas is expressed in the written part while the graphical one heightens the effect) and implicit (the written part opposes the graphical one and a complete understanding of the message encoded in the graffiti is impossible without careful examination of both of them). The research also offers insights into expressive means and stylistic devices that enhance the aesthetic effect of antithesis such as rhyme, alliteration, parallelism and framing

Оригінал запису за посиланням

https://kubg.libs.net.ua/kubg_recs/0000088819.txt