У статті на матеріалі п'єс українських, польських і російських письменників розглядається інтермедіальність як іманентна властивість драматургії 2000-х рр., що постала в умовах новітнього інформаційно-комунікативного простору. Автор простежує різні форми прояву звернення сучасних драматургів до засобів кіно, телебачення та цифрових медіа у процесі художніх пошуків, пов'язаних із розширенням комунікативних можливостей творів, написаних для сцени.

Оригінал запису за посиланням

https://kubg.libs.net.ua/kubg_recs/0000088528.txt