У статті на основі п'єси сучасного українського драматурга Павла Ар'є «На початку і наприкінці часів» та вистави «Баба Пріся» режисера Олексія Кравчука Львівського академічного драматичного театру імені Лесі Українки з'ясовано доцільність залучення інтермедіального підходу для з'ясування особливостей архітектоніки, жанрової своєрідності, ролі заголовка, посвяти, ремарок, хронотопу в літературному та сценічному моделюванні героїв, відображенні загальної концепції, увиразненні ідейно-тематичного спрямування, проблематики творів. Досліджується значення ремарок, деталей, декорацій, музичного та відеосупроводу для розкриття конфлікту, відображення характеру, психічного стану героїв. Означено й проаналізовано вертикально-горизонтальні координати матеріального і духовного життя героїв п'єси. Смислове наповнення твору, авторські та режисерські акценти зорієнтовані не лише на людину, а й на культуру, що гине. Герої п'єси перебувають у складних ситуаціях вибору, пошуку себе, переосмислення цінностей. Працюючи над образами й проблемами, П.Ар'є, О. Кравчук майстерно передали мінливість настроїв, складний корпус переживань героїв, враховуючи специфіку українського театру, апелюючи до почуттів глядача. Режисер, актори, художник увиразнюють багатоаспектність твору на всіх можливих для сценічної реалізації рівнях: за допомогою музики, деталей, кольорів, звуків - щодо декорацій; емоцій, міміки, жестів, рухів - щодо гри акторів.

Оригінал запису за посиланням

https://kubg.libs.net.ua/kubg_recs/0000087929.txt