У статті висвітлено перспективи міждисциплінарних медіа-культурних студій у сучасній літературній компаративістиці в напрямі до порівняльних культурних досліджень і тран-смедіальної наратології. У порівняльних культурних дослідженнях синкретично поєднуються концепти порівняльного літературознавства з вивченням культури в аспекті медіа-культурних студій, не обмежуючись лише літературою, а включаючи різні мистецтва, масмедіа, комп'ютерні ігри тощо. Література розуміється лише як одна з медій серед інших медій. Йдеться про трансдисциплінарний поворот у літературній компаративістиці. По-рівняльна наратологія, а згодом і трансмедіальна наратологія, своєю чергою, розглядається як нова дисципліна на межі літературної компаративістики, інтермедіальності й наратології. Аналізується типологія інтермедіальних форм наратології у класифікаціях ернера Вольфа (Werner Wolf ), Марі-Лаури Рійян (Marie-Laure Ryan), Яна-Ноеля Зона (Jan-Noël Thon). Сучасні дослідження різних медіальних форм наративів, що можуть бути присутніми також у кіно, живописі, графіці, балеті, коміксах й інших медіях, та відкриття інтермедіальних властивостей наративів зумовлює переосмислення того, що всі нарації мають виключно мовну природу. Йдеться про теоретико-методологічний синтез наратології, інтермедіальності й літературної компаративістики. Поєднання наративного та інтермедіального підходів до літератури щодалі стає однією з найактуальніших тенденцій сучасної нарато-логії, теорії та практики інтермедіальності.

Оригінал запису за посиланням

https://kubg.libs.net.ua/kubg_recs/0000087911.txt