Предметом дослідження стала мала проза українських письменників доби 1920-30-х років, зокрема Миколи Хвильового, В. Підмогильного, Г. Косинки та ін., у творчості яких виразно окреслилася зміна аксіологічної парадигми, що встановилася у цей час. Художні системи зазначених письменникі відбивають тодішнє ставлення у суспільстві до таких проблем, як людина у вирі революції, особистість і державва, людина і родина, самоцінність особистості. У статті проаналізована зміна ієрархії цінностей, специфіка перехідної доби 1920-х років, її художня реалізація у межах напрямів, як реалізм, модернізм, авангардизм

Оригінал запису за посиланням

https://kubg.libs.net.ua/kubg_recs/0000087599.txt