У статті йдеться про інтерпретації гегелівської філософської системи у філософії ХХ століття. Автор виходить з того, що модерну соціальну реальність можна розглядати як наслідок філософської рефлексії щодо питань, які в домодерні часи були самозрозумілими та рефлексії не потребували. Разом із тим, самі зразки модерної рефлексії стали каноном, що потребував власного витлумачення. З огляду на це показано, як у різних інтерпретаційних традиціях філософії Гегеля розумілися (конструювалися) суб'єкт-об'єктні відносини та як це вплинуло на легітимацію нової форми соціальної реальності, що зветься Модерном. Виділено три мейнстримні інтерпретативні напрями - антропологічний, онтологічний і теологічний, - кожен з яких має під собою ґрунтовний аналіз філософії Гегеля, цитати на підтвердження, але відображає лише одну з філософських ліній, що походять з філософії Гегеля та утворюють сучасний тип філософування.

Оригінал запису за посиланням

https://kubg.libs.net.ua/kubg_recs/0000087327.txt