Image from Google Jackets

Словарь украинскаго языка = Словарь української мови / Грінченко, Борис Дмитрович (1863-1910); собранный Редакціей журнала Кіевская Старина ; редактировалъ, с добавленіем собственныхъ матеріаловъ Б. Д. Гринченко. ТОМЪ І, А - Ж

За: Інтелектуальна відповідальність: Вид матеріалу: Текст Текст Мова: українська, російська Київ : Друкарня Акційного Товариства Н. Т. Корчак-Новицького, 1907Опис: 495 сISSN:
Варіант назви:
  • Словарь української мови : А - Я
Тематика(и): Електронне місцезнаходження та доступ: Available additional physical forms:Зведення: «Словарь української мови» - перекладний українсько-російський словник, виданий 1907-1909 рр. у Києві в 4 томах. Його зібрала редакція журналу «Кіевская старина». Упорядником виступив відомий український діяч Борис Грінченко. Правопис, заведений словником, отримав назву - "грінченківка". Словник складався 46 років (1861-1907) і мав великий вплив на усталення української літературної мови й літературного правопису. «Словарь української мови» налічує близько 68 000 слів та був найповнішим і лексикографічно найдосконалішим українським словником до початку 20 століття. Працю над словником розпочали ще Є. Тимченко і В. Науменко, які впорядкували лексичний матеріал журналу«Основа» 1861-1862 та пізніші лексичні нагромадження, 1897 опублікували (за російським правописом) перші аркуші (літери А - В) як додаток до журналу «Киевская старина». З 1902 до роботи над словником було залучено Б. Грінченка. Він використав праці багатьох кореспондентів журналу «Киевская старина», зібрав матеріали з творів художньої літератури й фольклорних джерел, частково послуговувався попередніми словниками подібного типу, додав значний власний матеріал (діалектні й фольклорні записи). «Словарь української мови» став словником української живої мови. Тут поряд із загальновживаними словами фіксуються і діалектизми, часом вузьколокальні; вони здебільшого документуються. Українські реєстрові слова в словнику пояснюються російськими відповідниками чи описово, більшість їх ілюструється реченнями; при назвах рослин і тварин, як правило, наводяться їхні латинські наукові відповідники. Широко представлена українська фразеологія, часто з поясненням її походження. У передмові до словника, Б. Грінченко подав стислий, але досить докладний огляд історії української лексикографії. Українська частина словника надрукована новим, спеціально для цього розробленим Б. Грінченком правописом, т. з. грінчевичівкою, що акумулювала все найкраще з попередньої української правописної практики і яка лежить в основі сучасного українського правопису.
Мітки з цієї бібліотеки: Немає міток з цієї бібліотеки для цієї назви. Ввійдіть, щоб додавати мітки.
Оцінки зірочками
    Середня оцінка: 0.0 (0 голос.)
Фонди
Тип одиниці зберігання Джерельна бібліотека Шифр зберігання Стан Очікується на дату Штрих-код Замовлення примірників
Книга Книга Головне приміщення читальна зала 811.161.2(038) Г75 (Огляд полиці(Відкривається нижче)) Доступно 000000186338
Усього замовлень: 0

Зібрала редакція журнала "Кіевская Старина"

«Словарь української мови» - перекладний українсько-російський словник, виданий 1907-1909 рр. у Києві в 4 томах. Його зібрала редакція журналу «Кіевская старина». Упорядником виступив відомий український діяч Борис Грінченко. Правопис, заведений словником, отримав назву - "грінченківка". Словник складався 46 років (1861-1907) і мав великий вплив на усталення української літературної мови й літературного правопису. «Словарь української мови» налічує близько 68 000 слів та був найповнішим і лексикографічно найдосконалішим українським словником до початку 20 століття. Працю над словником розпочали ще Є. Тимченко і В. Науменко, які впорядкували лексичний матеріал журналу«Основа» 1861-1862 та пізніші лексичні нагромадження, 1897 опублікували (за російським правописом) перші аркуші (літери А - В) як додаток до журналу «Киевская старина». З 1902 до роботи над словником було залучено Б. Грінченка. Він використав праці багатьох кореспондентів журналу «Киевская старина», зібрав матеріали з творів художньої літератури й фольклорних джерел, частково послуговувався попередніми словниками подібного типу, додав значний власний матеріал (діалектні й фольклорні записи). «Словарь української мови» став словником української живої мови. Тут поряд із загальновживаними словами фіксуються і діалектизми, часом вузьколокальні; вони здебільшого документуються. Українські реєстрові слова в словнику пояснюються російськими відповідниками чи описово, більшість їх ілюструється реченнями; при назвах рослин і тварин, як правило, наводяться їхні латинські наукові відповідники. Широко представлена українська фразеологія, часто з поясненням її походження. У передмові до словника, Б. Грінченко подав стислий, але досить докладний огляд історії української лексикографії. Українська частина словника надрукована новим, спеціально для цього розробленим Б. Грінченком правописом, т. з. грінчевичівкою, що акумулювала все найкраще з попередньої української правописної практики і яка лежить в основі сучасного українського правопису.

Оригінал запису за посиланням

https://kubg.libs.net.ua/kubg_recs/0000085544.txt

Бібліотека Київського столичного університету імені Бориса Грінченка

Немає коментарів для цієї одиниці.

для можливості публікувати коментарі.