У досконалення систем захисту інформації базується на впровадженні і застосуванні математичного апарату. Забезпечення конфіденційності, цілісності і доступності інформації є актуальною і важливою проблемою сучасного світу. Кризові процеси є характерними явищами у системах безпеки, тому стохастичні моделі не завжди можуть описати їх функціонування та надати рішення. Ефективним інструментарієм для вирішення даної проблеми може стати використання динамічних моделей, що ґрунтуються на положеннях теорії катастроф. Дане дослідження присвячене аналізу сучасних підходів до використання основних положень теорії катастроф у системах кібербезпеки. У роботі представлено стисло історичний ракурс розвитку даної теорії та висвітлені основні дефініції: біфуркації, атрактори, катастрофи. Охарактеризовані елементарні катастрофи, їх форми та особливості. Здійснено огляд літературних джерел щодо застосування теорії катастроф в інформаційній та кібернетичній безпеці. Аналіз дозволив виділити, що дана теорія не набула ще широкого впровадження, але є точкові наукові наробки у процесі виявлення мережевих аномалій у хмарному середовищі. Розглянуті підходи до застосування теорії катастроф в інформаційній та кібернетичній безпеці можуть бути використані при підготовці фахівців спеціальності 125 Кібербезпека у процесі науково-дослідної роботи

Оригінал запису за посиланням

https://kubg.libs.net.ua/kubg_recs/0000083890.txt