Стаття демонструє основні поняття теорії дискурсу та пропонує модель практичного застосування дискурс-аналізу для визначення літургійної ідентичності ранніх американських п'ятидесятників та українських п'ятидесятників радянського періоду. Показано, що при наявності спільних елементів в історії зародження п'ятидесятницького руху та подібності догматичної бази причини непорозумінь потрібно шукати у герменевтиці богослужбового дискурсу. «Апостольський дискурс» ранніх американських п'ятидесятників тяжів до максимальної деконструкції усіх богослужбових форм із метою максимального розкриття єства людини для пізнання Бога. Дискурс «Біблійної вірності» радянських п'ятидесятників був сформований у період інформаційного ізоляціонізму і жорстоких переслідувань за релігійними ознаками. У поєднанні із баптистською традицією регламентованого богослужіння та східно-православними уявленнями про духовність, радянські п'ятидесятники сформували власну локальну літургійну традицію. Проведене порівняння містичних проявів і практик між представниками пробудження Азуза-Стріт та радянськими п'ятидесятниками наочно ілюструє наведені тези

Оригінал запису за посиланням

https://kubg.libs.net.ua/kubg_recs/0000083508.txt