Одним із проявів глобальної екологічної кризи є проблема зниження якості ґрунтів і скорочення водних ресурсів на Африканському континенті. Автори статті звертаються до досвіду громадянських спільнот Ефіопії в організації стійких громадських заходів із збереження ґрунтів і води. Адже це питання є центральним для виживання значної кількості населення Ефіопії. Для вивчення ставлення громадськості до екологічних ініціатив були залучені методи анкетування, аналізу документів і польові спостереження. В ході комплексного дослідження було проведено 203 заміри, під час яких 24, 12 і 167 респондентів, відповідно, взяли участь в FGD, KII та опитуванні. Отримані дані були якісно та кількісно проаналізовані. Статистична значимість різниці у сприйнятті респондентів, опитаних в трьох агроекологічних зонах, перевірена за допомогою тесту Краскала Уолліста. Це дослідження фіксує надзвичайну важливість суспільної участі у вирішенні екологічних проблем, включаючи такі операціональні складові як: обізнаність, почуття причетності до спільної справи, прозорість, впевненість у правильності власних дій. Були встановлені та підтверджені кореляційні залежності між незначними розмірами агроферм - з одного боку та низьким рівнем річного прибутку й добробуту - з іншого; між низьким загальноосвітнім статусом господаря - і реактивним культивуванням фермерських угодь, низьким рівнем залученості до природоохоронної активності, слабким потенціалом громади. Лідери думок вказували на конкретні економічні, соціальні, культурні й політичні чинники, які впливають на постійність участі громад у стійкій діяльності з охорони ґрунтів і водних ресурсів. За результатами проведеного дослідження розроблена низка рекомендацій для Бюро сільського господарства і природних ресурсів Ефіопії. Зокрема, пропонується переглянути та визначити чіткі стратегії щодо права власності/права використання ресурсів на закритих сільськогосподарських ділянках. Крім того, районне і зональне управління сільського господарства і природних ресурсів має популяризувати передовий мобілізаційний досвід громад, застосовувати освітні та мотиваційні заходи. Перспективами продовження даного дослідження є розробка альтернативних сценаріїв, спрямованих на мінімізації впливу малих розмірів агроферм на рівень річного прибутку і, як наслідок, на нерівномірність участі в стійкій громадській діяльності із збереження ґрунтів і водних ресурсів

Оригінал запису за посиланням

https://kubg.libs.net.ua/kubg_recs/0000083505.txt