У статті розглянуто 100-річну історію київської бібліотеки для дітей, яка є першою в Україні та однією з перших у Європі. Вона була заснована 17 серпня 1909 р. потомственою почесною громадянкою м. Києва Д. Доброю. Авторами проаналізовано історіографію цього питання і з'ясовано, що дослідження культурно-освітніх аспектів заснування та розвитку дитячої бібліотеки як соціокультурного явища багато десятків років здійснюють М. Зніщенко, науковці Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського, Національної бібліотеки України для дітей, інших інституцій. Послуговуючись історичним, біографічним, логічним методами, а також спостереження і порівняння, автори виконали пошук літератури, її аналіз та узагальнення, провели спостереження під час оприлюднення результатів пошуку для освітян та бібліотечних працівників м. Києва, учасників всеукраїнської онлайн-конференції, здобули новий цінний фактаж, виявили спільне у методах та формах діяльності бібліотеки на момент її заснування і нині, спрогнозували подальший розвиток установи. У результаті вивчення особливостей життєвого та творчого шляху засновників і очільників бібліотеки шляхом застосування біографічного методу встановлено, що на момент заснування бібліотеки її основою стала колекція книг найкращих творів вітчизняних і закордонних авторів мовою оригіналу, які відповідали новим вимогам виховання і викладання, сприяли інтелектуальному розвитку дітей і формуванню в Києві оригінального культурного прошарку населення. Робота за покликанням, любов до книги та бібліотеки, працелюбність - це найголовніше, що об'єднує трьох керівників бібліотеки (Д. Добру, Т. Гибу, М. Зніщенка), а бібліотека, що пройшла великий та складний шлях становлення та розвитку, і сьогодні забезпечує сприятливі умови для самореалізації дітей відповідно до їхніх інтересів та суспільних вимог.

Оригінал запису за посиланням

https://kubg.libs.net.ua/kubg_recs/0000083071.txt