Image from Google Jackets

"Змістоформна Одіссея" Василя Махна у збірці "Cornelia street cafe: нові та вибрані вірші" / О. Плющик

За: Вид матеріалу: Комп’ютерний файлКомп’ютерний файлISSN:
Тематика(и): Електронне місцезнаходження та доступ: Available additional physical forms: У: Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал / Київський університет імені Бориса Грінченка 2017, № 4;Зведення: За мету статті обрано аналіз форми віршів Василя Махна - знаного поета, есеїста, літературного критика, перекладача та вченого - в її єдності зі змістом на прикладі збірки «Cornelia Street Cafe: нові та вибрані вірші» (2007). Василь Махно захоплюється новими образами, трансформуючи власні, уже давно набуті. Зокрема в текстах поета головними містами були зазвичай ті, в яких він проживав, але з мандрами світом і часом географія його міст та місць розширювалася - так й у віршах автор плавно переходить від класичних зразків до верлібру. Митець не зациклюється на строгій витриманості римування - серед певної кількості строф з'являються одна-дві-три, які не повторюють одна одну, а змінюють у рядках жіночі-чоловічі-дактилічні рими. Графічна форма запису віршів у В. Махна, ніби мандруючи, може наближатися до переміщення, руху, дії: більшість рядків поезій містять тире - як зміну декорацій, теми, простору, плану тощо. Василь Махно не прагне прив'язуватися до рими - у нього завжди виникає бажання «поборотися» з традицією. Власне, для поета існує внутрішня боротьба з віршовими формами при виборі головного формального інструментарію - йому завжди цікаво експериментувати, досягаючи заглиблення у саму сутність поезії. Зокрема, створюючи умовно-асоціативні образи, В. Махно користується парономазією (звуковою метафорою); заримовування українських слів з англійськими надає несподіване розгортання неточній римі; звуковий ефект навіть вплетений у строфічний перенос, який зустрічається майже в усіх ритмічних строфічних віршах; почасти в збірці зустрічаються анафора та епіфора, які також створюють звукове інструментування (як обрамлення). Аналізуючи збірку на предмет інструментарію для втілення змісту через образи та форму, автор статті доводить, що В. Махно - неперевершений майстер слова, який міцно тримає його (слово) у руці й вправно втілює на папері словообразність, не боячись експериментувати з формою (фонікою, строфікою, римою, римуванням, віршорядками)
Мітки з цієї бібліотеки: Немає міток з цієї бібліотеки для цієї назви. Ввійдіть, щоб додавати мітки.
Оцінки зірочками
    Середня оцінка: 0.0 (0 голос.)
Немає реальних примірників для цього запису

За мету статті обрано аналіз форми віршів Василя Махна - знаного поета, есеїста, літературного критика, перекладача та вченого - в її єдності зі змістом на прикладі збірки «Cornelia Street Cafe: нові та вибрані вірші» (2007). Василь Махно захоплюється новими образами, трансформуючи власні, уже давно набуті. Зокрема в текстах поета головними містами були зазвичай ті, в яких він проживав, але з мандрами світом і часом географія його міст та місць розширювалася - так й у віршах автор плавно переходить від класичних зразків до верлібру. Митець не зациклюється на строгій витриманості римування - серед певної кількості строф з'являються одна-дві-три, які не повторюють одна одну, а змінюють у рядках жіночі-чоловічі-дактилічні рими. Графічна форма запису віршів у В. Махна, ніби мандруючи, може наближатися до переміщення, руху, дії: більшість рядків поезій містять тире - як зміну декорацій, теми, простору, плану тощо. Василь Махно не прагне прив'язуватися до рими - у нього завжди виникає бажання «поборотися» з традицією. Власне, для поета існує внутрішня боротьба з віршовими формами при виборі головного формального інструментарію - йому завжди цікаво експериментувати, досягаючи заглиблення у саму сутність поезії. Зокрема, створюючи умовно-асоціативні образи, В. Махно користується парономазією (звуковою метафорою); заримовування українських слів з англійськими надає несподіване розгортання неточній римі; звуковий ефект навіть вплетений у строфічний перенос, який зустрічається майже в усіх ритмічних строфічних віршах; почасти в збірці зустрічаються анафора та епіфора, які також створюють звукове інструментування (як обрамлення). Аналізуючи збірку на предмет інструментарію для втілення змісту через образи та форму, автор статті доводить, що В. Махно - неперевершений майстер слова, який міцно тримає його (слово) у руці й вправно втілює на папері словообразність, не боячись експериментувати з формою (фонікою, строфікою, римою, римуванням, віршорядками)

Оригінал запису за посиланням

https://kubg.libs.net.ua/kubg_recs/0000082797.txt

Немає коментарів для цієї одиниці.

для можливості публікувати коментарі.