У статті йдеться про одну з ключових особливостей жанру пародії - двоплановість її структури, що полягає в протиставленні пародійованого стилю і власного стилю автора пародії, обов'язково містить у собі «нев'язку» обох планів, їх зміщення. Зроблено висновок про те, що літературній пародії притаманні два плани - перший (буквальний) і другий (пародійований об'єкт). Наголошено на тому, що відсутність знання про об'єкт виключає можливість виникнення пародійного ефекту і призводить до абсурдності змісту пародії.

Оригінал запису за посиланням

https://kubg.libs.net.ua/kubg_recs/0000082664.txt