У статті аналізуються мовні засоби репрезентації концептів емоційної сфери, актуалізовані у структурі німецькомовної картини світу. До фокусу багатоаспектного міждисциплінарного аналізу потрапили концептуалізовані емоції, пов'язані з поняттями безпеки, захищеності та затишку. Методологічну призму інтерпретацій становлять постулати лінгвокультурології, когнітивної лінгвістики та лінгвосеміотики, переосмислені у вимірі М-логіки, теорії міфологічно-орієнтованого семіозису й лінгвоуніверсологічних студій. Соціокультурні та етноспецифічні властивості вербальних репрезентацій емоцій «затишкового квартету» інтерпретуються у логіко-філософському сенсі та осмислюються як маніфестації протидії страху перед майбутнім, що є чинником ентропії для «німецького духу». Феномен етно- й лінгвокультурної маркованості емоційних концептів "Sicherheit", "Geborgenheit", "Zuverlässigkeit" та "Gemütlichkeit" інтерпретується у сенсі набуття ними аксіологічної значущості та розглядається крізь призму німецької лінгвокультурної опозиції «"Ordnung" 'порядок' - "Chaos" 'хаос'». Реконструкція смислових наноміфів у внутрішній формі імен концептів "Sicherheit", "Geborgenheit", "Zuverlässigkeit" та "Gemütlichkeit" здійснена на основі етимологічного аналізу відповідних номінативних одиниць. У статті обговорюється трансформація вихідних смислових наноміфів, співвіднесених зі сценаріями германської міфології як інхоативної конфігурації етноспецифічного варіанта світу, у вторинні міфисимулякри, що функціонують у варіантах картин світу у контексті глобалізації. Кореляції феноменів емоційної сфери та відповідних концептів встановлені з використанням універсальної багатовимірної моделі, у якій людина постає як біовітальна й біосоціальна відкрита система. Виявлена тенденція до формування вторинних міфів-симулякрів демонструє викривлення орієнтації системи (лінгвокультури, картини світу німців, національного сегмента семіосфери) вздовж категоризаційного вектора «Порядок».

Оригінал запису за посиланням

https://kubg.libs.net.ua/kubg_recs/0000081845.txt