У статті висвітлено проблему формування готовності практичних психологів до роботи в умовах інклюзивного середовища, зроблено аналіз наукових напрацювань з окресленої проблеми. Подано основні підходи до тлумачення сутності готовності практичних психологів до професійної діяльності, а також компоненти (мотиваційний, когнітивний, діяльнісний), відповідні критерії (усвідомлення та сприйняття, толерантне ставлення, активна діяльність; загальні знання про сутність психологічного супроводу в інклюзивному середовищі, технологічні знання про діагностування і моніторинг освітніх потреб у дітей з проблемами; діагностична, профілактична, корекційно-освітня, консультативна, просвітницька діяльність) та напрями роботи фахівців з клієнтами в інклюзивному середовищі. Приділено увагу характеристиці складників сформованості готовності практичних психологів до означеного виду діяльності. Підібрано ефективні методи та технології для кожного складника готовності: психологічно-педагогічного спостереження, акцентування, опитування, інтерв'ювання, контрольні роботи ІНДЗ). Закцентовно увагу на складнощах у процесі попередження конфліктної ситуації та помилках корекційно-розвивальних послуг для людей з типовими освітніми проблемами. Визначено перспективи подальшого дослідження, зокрема введення до освітньої програми навчальних дисциплін, які б розширювали фахову компетентність практичних психологів у процесі надання психологічного супроводу клієнтам в інклюзивному середовищі.

Оригінал запису за посиланням

https://kubg.libs.net.ua/kubg_recs/0000080615.txt