У статті проведено аналіз науково-педагогічної літератури, в ході якого визначено сутність понять «медіаграмотність» та «медіакомпетентність», а також подані власні дефініції. Під медіакомпетентністю ми розуміємо сукупність знань, умінь, здібностей, що сприяють пошуку, відбору, інтерпретації, використанню, оцінюванню, критичному аналізу, створенню та передаванню медіаінформації. Медіакомпетентність фахівців ми визначаємо як їх компетентність щодо застосування медіатехнологій у професійній діяльності. Медіакомпетентність включає інформаційну, інформатичну, комунікаційну та комунікативну компетентності. Медіакомпетентність формується через медіаграмотність, якої, у свою чергу, можна досягти в процесі медіаосвіти. Вона допомагає особистості критично мислити, що сприяє формуванню певного розуміння медіаінформації та прийняттю компетентних рішень у відповідь на неї. Медіаграмотність ми визначаємо як процес розвитку особистості за допомогою медіа та з метою формування медіакультури, розвитку комунікативних і творчих здібностей, критичного мислення, уміння знаходження, інтерпретації, оцінювання й аналізу медіаінформації за допомогою медіатехнологій. Тобто медіаграмотна особистість здатна контролювати медіа та орієнтуватися в медіасередовищі, ефективно знаходити потрібну інформацію, а також може усвідомлювати і контролювати хибність повідомлення.

Оригінал запису за посиланням

https://kubg.libs.net.ua/kubg_recs/0000077896.txt