У статті розглянуто поетикальні домінанти новели Віталія Бендера «Таємниця» як зразкового відносно модерністських пошуків автора. Здійснено аналіз новели на фабульному рівні. У творі послідовно виділено фази обособлення, встановлення партнерства, смертельного випробування. Використання класичних сюжетних схем під час дослідження літературного доробку Віталія Бендера дає змогу повніше розкрити не лише загальнолюдський пафос та гуманістичну спрямованість тексту новели, але й його ідейно-естетичну своєрідність. Відзначено, що у «Таємниці» автор розкриває особливий вимір ініціації українського емігранта на чужині - інтимний. Підкреслено, що втрачена в умовах екзилу ідентичність віднаходиться шляхом утворення особистих стосунків головних героїв аналізованого твору. Підсумовано, що звернення Віталія Бендера до зазначеної проблематики є показником його модерністських зацікавлень

Оригінал запису за посиланням

https://kubg.libs.net.ua/kubg_recs/0000061400.txt