У статті автор вивчає драматичну природу п'єси-спогаду в контексті літературної геронтології. Послуговуючись працями П. Сонді, П. Шредер, Дж. Мелкін та інших, автор досліджує функціонування минулого у теперішньому часі драматичного твору. Тоді як ремінісценції можуть виконувати різноманітні функції на сцені, спогади у п'єсі Т. Хау "Pride's Crossing" реалізують терапевтичну функцію, що уможливлює зображення гармонійного протікання процесів старіння. Визначено, що особливістю архітектоніки п'єси-спогаду "Pride's Crossing" є органічне переплетення двох сюжетних ліній - хронологічної та ахронологічної. Авторка статті доводить, що поетику драматичного твору становлять мовленнєві каламбури та метафора гри в крокет, неспішний континуум якої символізує злети та падіння гравця упродовж життя.

Оригінал запису за посиланням

https://kubg.libs.net.ua/kubg_recs/0000047923.txt