У статті проаналізовано найбільш релевантні для говору Східного Полісся особливості вокалізму та консонантизму, на підставі яких здійснюється членування поліського ареалу. Матеріалом дослідження стали фольклористичні записи Бориса Грінченка. Мовні факти свідчать про те, що Новгород-Сіверщина та Чернігівщина розвивались у рамках загальноукраїнського мовного становлення: ареал фіксує і фонетичні риси праслов'янської доби, і різні етапи історичних звукових змін, і вплив сусідніх мов, і участь у становленні та стандартизації літературної мови. Аналізовані тексти підкреслюють (лінгвально та етнокультурно) наявність у їхніх авторів специфічної мовної свідомості та відчуття приналежності до українського етносу

Оригінал запису за посиланням

https://kubg.libs.net.ua/kubg_recs/0000026013.txt