На основі глибокого розуміння природи духовного процес виховання розглянуто як планомірне сходження підростаючої особистості до духовності. Цей процес пов'язується з розгортанням у вихованця особистісної рефлексії як механізму свідомого привласнення певної духовної цінності. Наголошено на потребі введення чотирикомпонентної схеми, оволодіння якою перетворює вихованця на суб'єкта духовно-морального діяння. Доведено важливість компонента довільної спонуки, до сьогодні теоретично не осмисленого, що часто заважало педагогові досягати мети виховання. Запропоновано прийоми, які стимулюють у вихованця перехід від стану бажання духовної цінності до стану готовності діяти за її змістом.

Оригінал запису за посиланням

https://kubg.libs.net.ua/kubg_recs/0000019968.txt