Поняття архетипу в культурі надзвичайно широке. Література реалізовує арсенал націо- нально-культурних архетипів в основному через відображення архетипних образів. Дослідження їх в контексті окремо взятого літературного періоду чи напряму, або й у творчості письменника, дає цікавий матеріал, що зумовлює нове прочитання творів, адже архетип є «незнищенною властивістю художнього мислення». У давні часи предметний світ «розпредмечувався» через наповнення людиною матеріаль- них об'єктів символічним змістом. Семантика таких символічних «кодів» закріплювалася за речами, ставала постійною, наскрізною (отже, архетипною), забезпечуючи поєднання із культурою духовною, що давало вихід у сферу фольклору, а звідти - рецептувало у літературну творчість. У зазначеній розвідці зроблено спробу на основі компаративного аналізу визначити напрямки рецепції семантичних паралелей використання архетипного образу сорочки в українській літературній прозі 30-60-х рр. ХІХ століття.

Оригінал запису за посиланням

https://kubg.libs.net.ua/kubg_recs/0000088394.txt