В рамках проєкту "Read Japan Project".

Це дослідження японських релігій відкидає нормативну структуру наративів релігійної історії, яка висуває на перший план чоловічі постаті, чоловічі інституції та патріархальний родовід, і натомість формулює довгостроковий гіноцентричний аналіз, що пропонує всебічну перспективу ролі та діяльності - і двозначності в них. - жінок у плюралістичній релігійній культурі Японії. Розповідь письменниці Барбари Амброс складається з дев'яти розділів, кожен з яких переглядає релігійну діяльність історичних періодів у контексті жіночих постатей і практиків. Це розкриває багатий ряд персонажів: глиняні богині з високими стегнами приєднуються до Хіміко, королеви Ва, у заселенні туманної передісторії Японії родючими й священними фігурами, тоді як богиня-творець Ідзанамі та богиня сонця Аматерасу з'являються в стародавніх хронологіях як могутні, але неоднозначні божества. У наступних розділах йдеться про інституціоналізацію буддизму в Японії та роль, спочатку публічну, а згодом поступово менш помітну, яку відігравали в ньому жінки. Вони відображаються разом із ширшими змінами в соціальній практиці, що сприяють позбавленню прав жінок, наприклад, шлюбу з виносинами. Також обговорюються уявлення про жінок як про грішників і «забруднювачів», а також про вплив цієї нібито внутрішньої кармічної перешкоди на підкорення жінок. В останньому розділі ми розповідаємо про Японію, яка виникла після бульбашки, і про те, як економічний і демографічний тиск призвели до зміни відносин між статтю та релігією. Контекстуалізуючи релігійне життя та ролі жінок у політичній, соціально-економічній та юридичній історії, Амброс демонструє, як жінки, не будучи маргінальними фігурами, зробили життєво важливий і яскравий - хоча часто неоспіваний - внесок у релігію в Японії.

Оригінал запису за посиланням

https://kubg.libs.net.ua/kubg_recs/0000085454.txt